- очолювати
- —————————————————————————————очо́люватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
очолювати — юю, юєш, недок., очо/лити, лю, лиш, док., перех. Бути на чолі кого , чого небудь, керувати кимсь, чимсь … Український тлумачний словник
водити — воджу/, во/диш, недок., перех. 1) Тримаючи когось за руку і т. ін., допомагати йти. || Супроводити когось по якійсь території, приміщенню, показуючи що небудь, гуляючи тощо. || Примушувати когось іти з собою куди небудь. || Примушувати йти з… … Український тлумачний словник
очолити — див. очолювати … Український тлумачний словник
очолюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до очолювати … Український тлумачний словник
очолювання — я, с. Дія за знач. очолювати … Український тлумачний словник
очолюватися — юється, недок. Пас. до очолювати … Український тлумачний словник
порядкувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Займатися господарством, давати лад чому небудь, виконуючи різні хатні роботи. || Поратися коло чого небудь. || Прибирати, робити порядок де небудь. 2) По своєму розпоряджатися, хазяйнувати де небудь, робити щось на власний… … Український тлумачний словник
стояти — стою/, стої/ш, недок. 1) Бути на ногах у вертикальному положенні, не рухаючись з місця (про людину і тварину). || з ким, розм. Розмовляти, проводити час. || Бути у вертикальному положенні (про предмети). || Бути поставленим, міститися на якій… … Український тлумачний словник
чоло — а/, с. 1) Верхня надочна частина обличчя людини; лоб. || перен. Вершина гори, дерева і т. ін., верхівка чого небудь. •• Чоло/м [тобі/, вам і т. ін.] а) (заст.) шанобливе вітання при зустрічі; б) (ритор.) уживається на знак вдячності кому , чому… … Український тлумачний словник
каптувати — Каптувати: вербувати прихильників, залучати [47] головувати, очолювати [43] прихиляти когось на свій бік [22;IV] … Толковый украинский словарь